Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкалювати

Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАЛЮВАТИ"
Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Визолотити Cм. визолочувати.
Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Му́шка 1, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Сажний, -а́, -е́ Покрытый сажею. Чорні руки, бо вигрібав сажні тріски. Черк. у.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Мет. 120. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька. Чуб. V. 725.
Фітик, -ка, м. пт.: Silvia fitis. Вх. Пч. ІІ. 14.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.