Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позіпати

Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІПАТИ"
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
Го́ренько, -ка, с. Ум. отъ горе.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2. Макс. (1849), 84.
Пастися, -суся, -се́шся, гл. Пастись. Ой пасіться, мої сірі воли! Чуб. V. 55.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Солянка, -ки, ж. 1) Солонка. 2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль. Kolb. І. 72. 3) Раст. Salicornia herbacea L. ЗЮЗО. І. 134.
Сполонитися, -нюся, -нишся, гл. Наполниться, разлиться. Въ пѣснѣ мужъ до крови избилъ жену такъ, что — кількі сіни, кілька хата — кров сє сполонила. Kolb. II. 13. Cм. сповенитися.  
Схищатися, -щаюся, -єшся, гл. Укрываться. Під хуґу схищались під комишами. О. 1862. V. Кух. 29.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.