Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав.
Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ.
Розносити 2, -шу́, -сиш, гл. 1) = рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. 2) безл. розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Землю, славою покриту, топче товарина. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
