Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмолодіти

Відмолодіти, -дію, -єш, гл. Помолодѣть. Як би він тієї води намівся,... то він би відмолодів, другий би вік жив. Чуб. Одужала, одмолоділа. МВ. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЛОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОЛОДІТИ"
Ді́йна прил. Дойная. Купити.... дійну корову з телям. Кв. II. 163. І дійна корова у роскошь купається. Шевч. 103.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках. Св. Л. 303.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники. О. 1861. XI. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОЛОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.