Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовний

Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Білуватий, -а, -е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Доло́влювати, -люю, -єш, сов. в. доловити, -влю́, -виш, гл. Долавливать, доловить.
Казковий, -а, -е. Сказочный. Желех. Кулишъ.
Моро́зяно нар. Морозно, холодно. Харьк. г. Камен. у. Сьогодня морозяно. Волч. у.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Позорувати, -рую, -єш, гл. Обращать вниманіе. Cм. позір. Вх. Лем. 452.
Проказати Cм. проказувати.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює. МВ. ІІ. 109.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.