Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмовний

Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОВНИЙ"
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Улога, -ги, ж. Впадина, углубленіе. Угор. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ. Шух. І. 3.
Цибулиця, -ці, ж. = цибуля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником. Ни.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками. К. Псал. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.