Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Вилічування, -ня, с.
1) Высчитываніе, вычисленіе.
2) Вылѣчиваніе.
Моро́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Одурять, лишать сознанія. Марево, паноче, увесь світ мороче. 2) Забивать голову, надоѣдать приставаніями. Не мороч мені голови, бо вже й так обертом ходе.
Нани́з нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Охоче нар. Охотно.
Покупчитися, -чуся, -чишся, гл. Поторговать.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину.
Теслиця, -ці, ж.
1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго.
2) Плотничій топоръ.
Фаска, -ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Ум. фасочка.
