Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відморгувати

Відморгувати, -гую, -єш, гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОРГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОРГУВАТИ"
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Білоголовець, -вця, м. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. 29. Cм. білавка.
Брудно нар. Грязно. Ум. брудненько.
Відхрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. відхреститися, -щуся, -стишся, гл. Открещиваться, откреститься. Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха. Ном. № 2797. Від смерти а ні відхреститися, а ні відмолитися. Ном. № 8250. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас. Чуб. І. 120.
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Підгилювати, -люю, -єш, сов. в. підгили́ти, -лю, -лиш, гл. Подбрасывать, подбросить мячъ для удара палкою (гилкою). КС. 1887. VI. 459.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ. Вх. Лем. 451.
Чабала меж. = цабе. Бессараб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОРГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.