Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відморгувати

Відморгувати, -гую, -єш, гл. Отвѣчать миганіемъ. Одна моргне бровою, а друга їй одморгує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОРГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМОРГУВАТИ"
Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Кричма нар. Крича. К. ПС. 117.
Ло́тра, -ри, ж. Развратница. Вона городська лотра. Черк. у.
Накипі́ти Cм. накипати.
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМОРГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.