Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмуровувати

Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМУРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМУРОВУВАТИ"
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Виколоти Cм. виколювати.
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Палениця, -ці, ж. 1) = паленина. Вх. Лем. 446. 2) Печеная прѣсная лепешка. Фр. Пр. 137.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую. Г. Барв. 368.
Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. Ном. № 6294. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить. Ном. № 6254. 2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМУРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.