Вивірити Cм. вивіряти.
Драпце́м нар. — побігти. Скоро побѣжать, скоро убѣжать.
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини.
Полуночниця, полуношниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. Cм. полуденниця.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл. — кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого.
