Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відниця

Відниця, -ці, ж. = відник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Небережений, -а, -е. Неосторожный. Небереженого і чорт не стереже. Ном. № 4297.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати. Вх. Зн. 42.  
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.