Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відниця

Відниця, -ці, ж. = відник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНИЦЯ"
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Занево́лений, -а, -е. = заневільний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ. Н. п.
Зба́вити, -ся. Cм. збавляти, -ся.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Маришка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare = матери́нка. Лв. 100.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Грин. І. 181. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица. Ном. № 5536.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Ном. № 6994. Вовк не вчув, що він сказав. Рудч. Ск. І. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала? Грин. ІІІ. 392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.