Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віднова

Віднова, -ви, ж. Обновленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДНОВА"
Буркутовий, -а, -е. = буркутський. Желех.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 16.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДНОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.