Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького.
Виков, -ву, м. Выковка.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає.
Нічниця, -ці, ж.
1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь.
2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ).
3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті.
Чубук, -ка, м. Чубукъ.