Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповістник

Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІСТНИК"
Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Виков, -ву, м. Выковка.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба. Черниг. у.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1. Вх. Зн. 73.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті. Ном. № 12988.
Чубук, -ка, м. Чубукъ. Чуб. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.