Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Як амуницю спорядили і насушили сухарів.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш.
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. б) — жовте. Numphar luteum. в) Caltha palustris. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Ум. лататтячко.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Луковата береза.
Переписати, -ся. Cм. переписувати, -ся.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник.
Темносиній, -я, -є. Темносинє небо.
Хавав меж., выражающее крикъ перепела. Ховав! — крикнула пані Висока з-за листу і таки справді злякала молодих людей.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ.