Вереття, -тя, с.
1) Тряпье, хламъ.
2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться.
Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. 2) Ручаться, поручиться.
Піддовбати, піддовбти́. Cм. піддовбувати.
Підкинути, -ся. Cм. підкидати, -ся.
Помрітися, -мріється, гл. безл. Представиться, пригрезиться.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Еге, вона таківська була. Ми роду не таківського, ми роду королівського.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща.
