Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився.
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка.
2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Стрів дівку семилітку.
Стрижачка, -ки, ж. Кобыла на 2-мъ году.
Ужеребити, -блю, -биш, гл. Принести жеребенка, родить (о лошади и медвѣдицѣ). Медведиха, ужеребила тулуки.
Шат, -та, м. ? Ой на горі густий шат.
