Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Водотеча, -чі, ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча.
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Остигло йому слухати жінчину гризню.
Ґвер, -ру, м. Ружье.
Зи́бком нар. — кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Сито II, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Стирок, -рка, м.
1) Истертая, истершаяся вещь. Які там полоззя? Сами стирки.
2) Полотенце для вытиранія посуды.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ.
