Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповіщати

Оповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. оповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Объявлять, объявить, извѣщать, извѣстить, разсказывать, разсказать. Грин. III. 274. Оповіщає ціну за роботу. Левиц. І. 106. Ісус Христос своє слово оповістив усім людям.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІЩАТИ"
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Пізніхірочка, -ки, ж. Поздно родившійся (ребенокъ), поздно выведшійся (птенецъ). Маркев. 91. Чого це у вис, бабо, курча погане? — Е, це в мене пізніхірочка. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Пригинати, -на́ю, -єш, сов. в. пригну́ти, -гну́, -гне́ш, гл. Пригинать, пригнуть.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.