Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опоживляти

Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЖИВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЖИВЛЯТИ"
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3)кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема. Г. Барв. 57.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу. Мкр. Г. 58.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Поділля I, -ля, с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЖИВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.