Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополок

Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОК"
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Досо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Постаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть старшимъ, побыть старшиною.
Потоваришити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлаться товарищемъ, сойтись. Яким зовсім потоваришив з о. Хведором. Левиц. І. 463.
Призапаситися, -пашуся, -сишся, гл. Запастись. Призапасилась, щоб було надовго. Конст. у.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница. Закр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.