Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опоганити

Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОГАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОГАНИТИ"
Бавка Ii, -ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей рѣки. Вх. Зн. 1. Cм. балка.
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. ІІІ. 336.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Політник, -ка, м. Рабочій на лѣто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОГАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.