Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповідувати

Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців. Єв. Л. XIII. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДУВАТИ"
Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Примести Cм. примітати.
Протовп, -пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри. К. ХП. 27.
Соковитий, -а, -е. Сочный. Левиц. І. 354.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.