Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Жо́втень I, -тня, м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичанъ — октябрь, а для сентября у нихъ — вересень.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ.
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений.
Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты.
Палуба, -би, ж.
1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ.
2) Крыша улья.
3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ.
4) Дуплистый пень.
5) Пустота, впадина. Ум. палубна.
Сороміцький, -а, -е. Безстыжій, безстыдный, срамной, неприличный, похабный. Сороміцькі пісні.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке.