Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Жеб, же́би, сз. 1) = щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Немає злого, жеби на добре не вийшло. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ).
Попитися, -п'ємося, -єте́ся, гл. Напиться пьянымъ (о многихъ). Пили, пили козаченьки, та вже попилися. Стали й там кружати, попились: Тарас насилу угадав а господу, і свати не напивались так, як тут, ізроду.
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Роланик, -ка, м. пт. = ремез.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
Схватитися, -чуся, -тишся, гл. = схопитися. А поперед його і схвативсь вихор.
Хрещення, -ня, с.
1) Крещеніе.
2) Крещеніе, праздникъ Богоявленія Господня 6 января.
