Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополистий

Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛИСТИЙ"
Болюс, -са, м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.
Вивозити I, -вожу, -зиш, гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220.
Вилога, -ги, ж. Родъ отворота спереди на груди въ сермягѣ или кафтанѣ. Гол. Од 23, 55. Чуб. VII. 420, 421. Сукмана з суконними вилогами. Гол. Ум. виложка.
Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. І. 25.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Тирво, -ва, с. = тирло 3. Шух. I. 23.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.