Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запиндючитися

Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНДЮЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНДЮЧИТИСЯ"
Вимисливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. І. 122.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Мазе́пський, -а, -е. Бранное слово: плохой, глупый. Мазепська дівчина. Грин. І. 86.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Перегодя нар. = перегодом.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Поперетрушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перетрусити, но во множествѣ. Прибрала гарно світличку: рушники шиті порозвішувала, сухі зілля за сволоком і за богами поперетрушувала. Г. Барв. 161.
Правина, -ни, ж. Взысканіе, требованіе.
Припостити Cм. припощувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИНДЮЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.