Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополоник

Ополоник, -ка, м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. Ум. ополоничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОНИК"
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Нагі́дки́, -до́к, м. мн. Раст. Ноготки, Calendula officinalis. Вх. Пч. І. 9. Ой на горі, на горі зацвіли нагідки. Грин. III. 232.
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Проріст, -росту, м. Всходы.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Склеювати, склеюю, -єш, сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом. Ном. № 10443.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину. Мир. ХРВ. 7.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.