Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополоник

Ополоник, -ка, м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. Ум. ополоничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОНИК"
Купчиця, -ці, ж. = купчиха. Зміев. у.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Негодня, -ні́, ж. Хламъ, негодныя вещи. Усе викрадено із скрині, усе забрато, осталась тілько сама негодня — то рване, то погане. Новомоск. у.
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Повідчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что відчепитися, но во множествѣ.
Полоз, -за, м. 1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном. 2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. Ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Понастроювати, етро́юю, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Цюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.