Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підмощати

Підмощати, -ща́ю, -єш, гл. = підмощувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДМОЩАТИ"
Гайдамаччина, -ни, ж. = гайдамащина. ЗОЮР. І. 139.
Галман, -на, м. Бранное слово для мужчины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Неозорно нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою. Мир. ХРВ. 80.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Рудч. Ск. II. 62. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться. Грин. III. 172.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры. Желех.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДМОЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.