Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Вітриця, -ці, ж. = вітериця. Вх. Уг. 231.
Глибати, -баю, -єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно летѣть.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку... Мкр. Н. 9.
Клейнод, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ. Вх. Зн. 58.
Склинцювати, -цюю, -єш, гл. Сбить клиньями.
Нас спонсорують: