Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Заоді́тися, -нуся, -нешся, гл. Одѣться. Вх. Зн. 20.
Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру. О. 1862. І. 74.
Лента́вий, -а, -е. Рваный. Вх. Зн. 32.
Невдалиця, -ці, об. Неумѣлый, неумѣлая, неспособный, неспособная ни къ чему. Ном. № 10786.
Обливання, -ня, с. Обливаніе.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый. Вх. Лем. 455.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Ном. № 4374. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. Гол. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. Н. п. З жалю умліває. З голоду вмліває. Рудан. Г. 82. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Чунок, -нка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 483.
Нас спонсорують: