Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Верхня щелепа.
Відкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкрастися, -дуся, -дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли.
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Притомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притомитися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться. Циган пішов на заклад, що буде косить до захід сонця, але, притомившись добре, і почав його благати і репетувати, щоб мерщій заходило. Притомився він і сів собі споживати.
Прожра, -ри, об. Обжора. Як та прожра жре.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Ум. пугарчик.