Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. 2) Докапризничаться.
Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців.
Завойовни́чий, -а, -е. Завоевательный. 105.
Змилитися, -люся, -лишся, гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала.
Зогнути, -ну́, -неш, гл. = зігнути.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою.
2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати.
3) — руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Шоломок, -мка, м. = шеломок.