Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Нас спонсорують: