Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене.
Намі́тити Cм. намічувати.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ.
Потелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Вовчиско... потелепав сі в ліс. Уже кудись потелепалась швендя.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є.