Балакання, -ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла.
Бидля, -ляти, с. Одна молодая скотина, одна скотина.
Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Зарази́ти, -жу́, -зиш, гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Недаром нар. Не напрасно, не безъ причины. Бо вже недаром козацький кінь по табору гуляє, мабуть Івася Коновченка на світі немає.
Прало, -ла, с. Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Тужно поглядає.
