Бедратий, -а, -е. Широкобедрый, съ развитыми бедрами. Рудч. Чп. 255. Ідуть воли дорогою та все бедратії. Мет. 455.

Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Н. п. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Н. Вол. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Н. Вол. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. Н. Вол. у. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.

Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. І. 76). 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101.

Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).

Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли! Славяносерб. у.

Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.

Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. Чуб. V. 739. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Левиц. Пов. 266. Розгорнемо другу книжечку. К. (О. 1862. III. 49). 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. Левиц. І. 304. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5) — ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы. Сим. 4, 5.

Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. Н. Вол. у. От стикається, як пес. Ном. № 13816. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі. Ком. Р. І. 18, 19.

Часловець, -вця, м. Часословъ. Левиц. І. 243.

Широкопросторий, -а, -е. Обширный. Ось море в тебе широкопросторе, там безлич гаду, безлич риботвору. К. ПС. 237.