Го́пка, -ки, ж. Шутливо: ребенокъ. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся!
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. . Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Люба́сочка, -ки, ж. Ум. отъ люба́ска.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись.
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака.
