Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулька

Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬКА"
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Заколи́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заколиха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Закачаться, заколыхаться. Опівночі запомнилась і затурготіла під ним земля. Стор. МПр. 42.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас. Чуб. VI. 141.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Стренадка, -ки, ж. Птица = стерник 2. Вх. Пч. II. 10.
Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ном. № 3731. Ув. чумище. Чуб. І. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.