Глота, -ти, ж. = гліт.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить.
Міня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують.
Поділок I, -лку, м. Ум. отъ поділ.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Поросючка, -ки, ж. Свинья съ поросятами. (Поросята) ссуть огрядну поросючку.
Уплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. уплестися, -туся, -те́шся, гл.
1) Вплетаться, вплестись.
2) Впутываться, впутаться, вцѣпиться. Рідко такий день мине, щоб вона не вплелася мені у коси.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть.
