Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвік

Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІК"
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Викруглити Cм. викругляти.
Жува́тися, -жую́ся, -є́шся, гл. Щось цей хліб не жується, — черствий. Харьк.
Нахилити, -ся. Cм. нахиляти, -ся.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221.
Проламати Cм. проламувати.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Самоперше нар. Прежде всего. Вх. Уг. 266.
Тетівка, -ки, ж. Тетива. Як напне стрілець тетівку, як бебехне, — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.