Байда, -ди, об.
1) Гуляка, безпечный человѣкъ. байди бити. Бить баклуши.
2) ж. Прозвище неуклюжей женщины.
3) ж. Краюха, ломоть хлѣба. Байда хліба.
Воскрес, -су, м. Воскрешеніе. З невмирущими авторами «Марусі» та «Катерини» почали вже простувати до воскресу староруської бояновщини.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Мовдь, -ді, ж. Раст. Peucedanum Oreoselinum. Moench.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці.
Потуха, -хи, ж.
1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха.
2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки.
Суята, -ти, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ.
