Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довжезний

Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖЕЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖЕЗНИЙ"
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Навести́ Cм. наводити.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Покревність, -ности, ж. Родство.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Вх. Пч. II. 12. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є. Чуб. І. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВЖЕЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.