Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допоміжний

Допомі́жний, -а, -е. Вспомогательный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОМІЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОМІЖНИЙ"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Вередійка, -ки, ж. Капризница, прихотливая, переборчивая.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Обійстя, -тя, с. = обийстя. Св. Л.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Повтелющуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и утелющитися, но во множествѣ.
Примусити Cм. примушувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОМІЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.