Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безносько

Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНОСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНОСЬКО"
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Пригоддя, -дя, с. Приволье. Їдь на Кубань, там буде тобі пригоддя.
Роскудлувати, -лую, -єш, сов. в. роскудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать, взъерошить, растрепать (волосы). На голові волосся було роскудлане. Левиц. Пов. 177.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Хосний, -а, -е. Полезный. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНОСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.