Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дячишин

Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧИШИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯЧИШИН"
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный. Вх. Лем. 448.
Поскуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Столпиться. Так козацтво поскуплювалось, як бжоли до патоки. К. ЧР. 321.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди. ЗОЮР. I. 317.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. І. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.
Чаряпкатися, -каюся, -єшся, гл. Карабкаться, взбираться. Стала баба чаряпкаться на дерево. Грин. II. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯЧИШИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.