Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Навколі́нці нар. = навколішки.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги.
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. 4) Сватъ. Ум. старо́стонько.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
