Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жоржина

Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОРЖИНА"
А́мфора, -ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.
Ді́вер, -ра, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Доме́лювати, -люю, -єш, сов. в. домоло́ти, -мелю́, -ме́леш, гл. Домалывать, домолоть.
Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2)кого́. Помирить. Замирив він іх. Зміев. у.
Кудою нар. Въ какомъ направленіи, какой дорогой. Ми дивимся, кудою до нори ближче та краще бігти. Рудч. Ск. І. 18. Кудою їх обминути? Мет. 61. Кудою мені йти?
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Роботизна, -ни, ж. Барщина. Два дні роботизни. Гн. II. 228. Ой дуки, позабірали ви наші степи й луки!... А тепер на них чужими руками роботизну справляють. Мир. ХРВ. 86.
Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОРЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.