Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журашин

Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАШИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАШИН"
Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл. 1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу. Рудч. Ск. II. 62. 2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рк. Макс. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Ном. № 13900. Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. О. 1862. IV. 26. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти. Вх. Зн. 44. 3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів. Вх. Зн. 44.
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь. Котл. Ен. V. 9.
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. Сим. 227. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАШИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.