Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забувати

Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Боляк, -ка, м. = болячка 2. МУЕ. ІІІ. 55. Болік як кулак. Фр. Пр. 106. Обметало го боліками. Фр. Пр. 106.
Викохати, -ся. Cм. викохувати, -ся.
Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли. Фр. Пр. 133.
Домотка́ний, -а, -е. Домашняго тканья. Сим. 227. Домоткане полотно.
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. Н. Вол. у. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби. Н. Вол. у.
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты. Гайсин. у.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Урядницький, -а, -е. Чиновничій. Шейк.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный. 3) = червчатий. Черцьовий поясочок. Чуб. V. 544.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.