Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забувати

Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. Забув віл, коли телям був. Ном. № 1044. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Рудч. Ск. І. 20. Забувим латини. Чуб. III. 353. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули! Ном. № 1448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБУВАТИ"
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Дорогото́ва, -ви, ж. Дорогая цѣна. Для дороготови і батька продать готови. Ном. № 10518.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Канев. у. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Ном. № 3232. Cм. запсувати.
Майни́й, -а, -е. Облиственный, богато покрытый листьями.
Мушарка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus muscarius L. Вх. Зн. 38.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Раваш, -ша, м. = реваш. КС. 1889. VIII. 404.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.