Балаболька, -ки, ж. Бубенчикъ.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Освітний, -а, -е. = освічений.
Очепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл.
1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп.
2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Одно дерево стовбом подралось догори.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
