Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заводитися

Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -ди́шся, гл. 1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів. 2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись). 4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты. 5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. 6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69. 7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться... і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні... Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп'ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОДИТИСЯ"
Безсилля, -ля, с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Мітла́стий, -а, -е. Похожій на метлу, широкій (о бородѣ). Із-за борід, мов кущ лози, мітластих. К. МБ. II. 123.
Облесність, -ности, ж. = облесливість. Желех.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець. Вх. Зн. 64.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку. Шейк.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч. ЕЗ. V. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.