Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загальник

Зага́льник, -ка, м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГАЛЬНИК"
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Заста́рений, -а, -е. Преждевременно состарѣвшійся. Не так стара, як застарела молодиця. Мир. Пов. І. 112.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Красотворний, -а, -е. Творящій красу. Божий день на землю красотворний прийде. Костом.
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати? К. ПС. 64.
Підкувати Cм. підковувати.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.