Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти.
Висукати Cм. висукувати.
Відклінщина, -ни, ж. Прощальный пиръ: а) по случаю выхода ученика отъ мастера-кобзаря; б) по окончанія свадебных празднествъ (въ субботу).
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Кметь, -тя, м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ.
Крак, -ка, м. Кустъ. У нас де крик, там і козак.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
