Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Коня мого приблудою будуть називати.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини.
Шушун, -на, м. = шошон.