Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загракатися

Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь. Г. Барв. 443.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРАКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРАКАТИСЯ"
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Захлюндрытыся, -рюся, -рышся, гл. = захлюпатися.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе. К. ХП. 13.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2)бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Орап, -па, м. Арапъ, негръ. К. Дз. 170.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Шушун, -на, м. = шошон. КС. 1893. V. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРАКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.