Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заззяти

Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії. Грин. III. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЗЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЗЯТИ"
Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗЗЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.