Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бендюжина

Бендюжина, -ни, ж. 1) = бендюга 1 — 3. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Проститутка, развратница. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЮЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЮЖИНА"
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. І. 308.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНДЮЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.