Вільшина, -ни, ж.
1) Ольховое дерево.
2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья.
Дзю́бнути Cм. Дзюбати.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Заплішив ніжку в ослоні. Запліши щабель у драбині, а то хитається. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку.
Ладно нар.
1) Въ согласіи, въ ладу.
2) Красиво.
3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ладно марш вигравші. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота.
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Поцвенькати, -каю, -єш, гл. Поговорить на непонятномъ языкѣ. Жид поцвенькав до жидівки, а тоді й каже..
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.).
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
