Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплава

Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. Харьк. у. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛАВА"
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. К. Досв. 158. Лихо з дітворою та ще з малою. Васильк. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій. Хата. 19.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.  
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Поприбивати, -ва́ю, -єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
Смоківниця, -ці, ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній. Єв. Мр. XI. 13.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря. Шевч.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.