Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю.
Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна).
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Зайо́лзаний, -а, -е. = заялозений.
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Що задумав, то вже зорудує.
Лісови́к, -ка, м. 1) Житель лѣсовъ. Може він поїхав до казаків-лісовиків. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. 3) Лѣшій.
Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть.
2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
