Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука.
Запричаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запричасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Пріобщать, пріобщить св. даровъ. Просив хворого запричастити. В четвер уже не вставав, а в п'ятницю його запричастили.
Зцілення, -ня, с.
1) Соединеніе въ одно цѣлое.
2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко.
Рушлята, -лят, с. мн. Родъ дѣтской игры.
Світочок, -чка, м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. Раст. Gymnadonia odoratissima.
