Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш?
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
На́кидка, -ки, ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка. Сѣтка бросается распущенной и накрываетъ рыбу, плавающую у дна; испуганная рыба бросается вверхъ; при вытягиваніи окружность сѣтки, тяжелая отъ груза, сходится въ одну кучу, и рыба не можетъ выйти изъ сѣти. б) Сѣть на желѣзномъ обручѣ (діаметръ 1 арш.), который посредствомъ двухъ вертикальныхъ полосокъ желѣза прикрѣпленъ къ деревянной ручкѣ. Сѣть имѣетъ видъ конуса съ отверстіемъ въ вершинѣ вершка въ 3 въ діаметрѣ; накрываютъ на мели карпа и вынимаютъ чрезъ малое отверстіе вверху. , 13. 3) у накидку. Въ наброску. Надів кожух у накидку. Валк. у.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку.
Поплохшати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть, сдѣлаться болѣе тихимъ. Семен поплохшав.
Прибільшати, -шаю, -єш и прибільшувати, -шую, -єш, сов. в. прибільшити, -шу, -шиш, гл.
1) Увеличивать, увеличить.
2) Прибавлять, прибавить. Сами прибільшують невірі плати.
3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве.
Сонечко, -ка, с.
1) Ум. отъ сонце.
2) Насѣк. Божья коровка.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. Не спільний хліб. Розмова стала спільною.
Тридцятка, -ки, ж.
1) Полотно очень тонкое, въ 30 пасмъ.
2) Копа-тридцятка. Счетная единица при продажѣ на базарѣ готовыхъ оконъ: 30 штукъ.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.
