Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звоювати

Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Виполоскати Cм. виполіскувати.
Ґонтяни́ця, -ці и ґонтя́рка, -ки, ж. Ель, годная для теса, гонта. Вх. Лем. 407.
Молоди́к, -ка, м. 1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Чи не лучче було молодиком жити? Грин. III. 295. 2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. на молодику. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи. Чуб. І. 92.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.
Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Складання, -ня, с. 1) Складываніе. 2) Наборъ, набираніе (въ типографіи). 3) Составленіе изъ частей. 4) Составленіе, сочиненіе. 5) Сложеніе. Кон. Ар. 97.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.