Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звоювати

Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВОЮВАТИ"
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Зага́льність, -ности, ж. Все вообще; всеобщность; совокупность. Желех.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Пообомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и обомліти, но о многихъ.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.