Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зганяти

Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. Макс. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. Мет. 346. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. Рудч. Ск. II. 188. 3)з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? Чуб. V. 233. 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня. Вас. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАНЯТИ"
Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Васильок, -лька, м. Раст. а) Ocimum Basilicum. Вх. Пч. I. 11. б) Amarantus paniculatus L. ЗЮЗО. I. 111. в) Amarantus sanguinemus L. ЗЮЗО. I. 166. г) Salvia dumetorum Andrz. ЗЮЗО. I. 135. д) — польовий. Thymus acinos. Лв. 102. Без васильків і без рути спочивайте, діти. Шевч. 204. Нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини. Н. п. Ум. васильочок. А у садочку два висильочки. Мет. 142.
Дні́пер, Дніпро́, -пра́, м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Чуб. І. 247. Дніпро-батько. Ном. № 725. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти. Мет. 24.
Жовті́ський, -а, -е. = жовтісінький. Желех.
Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Стовба, -би, ж. 1) Въ плугѣ: прочная дощечка, которой соединяются въ плугѣ чепіги съ градільом: она проходитъ сквозь нижній конецъ чепіги и конецъ граділя. Чуб. VII. 398. Вас. 199. 2) Часть рала, подобная предыдущей въ плугѣ, которой прикрѣпляется кописть къ жертк'ѣ. Чуб. VII. 400. 3) Корень въ деревѣ, идущій въ землю вертикально.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.