Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згук

Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУК"
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Ном. № 4309. Запитала вона зляканим голосом. Мир. ХРВ. 17.
Куцю! меж. Призывъ для свиней. Желех.
Облестити Cм. облещувати.
Рахубно нар. Разсчетливо, обдуманно. Я бачу, що він не рахубно робить — продає святці жиду. Борз. у.
Рем'я, -м'я, с. = рам'я. Канев. у.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.