Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла.
Пооженювати, -нюю, -єш, гл. Женить (многихъ).
